16 листопада - Міжнародний день толерантності

 

16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.

Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.

Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

У рамках відзначення Міжнародного Дня толерантності та з метою формування в учнів загальнолюдських моральних цінностей в Петрівському  НВК з 16 по 19 листопада психологічною службою школи було проведено заходи до дня толерантності. Впродовж тижня робота психолога та соціального педагога  була спрямована на формування в учнів поваги до інших людей, їхніх думок. Так для учнів 5 класу була проведена година спілкування "Планета толерантності". Для учнів 7 класу було проведено класну годину "Толерантність». Учні 3 та 4 класів прийняли участь у тренінгу "Будьмо толерантними".

                       

Не обійшли стороною заходи й учнів 9-11 класів. Вони прийняли участь у тренінгу "Толерантність врятує світ".

Тиждень толерантності пройшов активно, весело, творчо та толерантно!

 

 

 

 

 

 

 Пам’ятка для батьків «Батьки: прислухайтеся до мене»

1. Відокремлюйте свої почуття від дій. Не осуджуйте дитину. Вона повинна відчувати, що її люблять. Пам'ятайте, щоб змінити вчинки дитини, треба зрозуміти її почуття і навчитись з ними поводитись.

2. Уважно вивчайте дитину — ви повинні знати стан здоров'я її нервової системи. Дії дитини в стані нервового розладу повинні сприйматися батьками як симптом більш глибоких емоційних ускладнень, викликаних критикою, звинуваченням або покаранням.

3. Відповідайте на почуття дитини. Створіть такі умови, щоб дитина почувалась емоційно захищеною, могла виговоритись, а її негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.

4. Якщо без покарання обійтись не можна, то нехай дитина обере його сама. (Практика свідчить, що діти, як правило, вибирають більш суворе покарання, ніж хотіли батьки. Але в таких випадках вони вже не вва­жають його жорстоким, несправедливим і не ображаються на батьків).

5. Караючи дитину, переконайтесь в тому, що вона розуміє, за що. Що звинувачує в цьому себе, а не того, хто карає. Допоможіть їй зрозуміти правила поведінки і засвоїти їх.

6. Дайте зрозуміти своїй дитині, що дисциплінарні проблеми дітей стосуються не тільки дорослих, а є їх спільними.

7. Накладіть обмеження на небезпечні та руйнівні дії. Допоможіть дитині направити її дії в інше, доз­волене русло. В цьому полягає основна формула динамічного підходу до проблеми дисципліни дитини.