Консультація для батьків «Що таке булінг та як з ним боротися»

Чи замислювалися ви, батьки, де беруть витоки “комплекс жертви”, або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу?

Розкриємо поняття “Булінг”. Визначимо основні риси дитини – жертви булінгу та дитини — “булі”, та дії педагога при виявленні ознак булінгу.

Термін “булінг” - що це таке? У перекладі з англійського він означає хуліганство. Булінг - це багатократний негативний психологічний тиск на людину. Булінг може бути ситуативним (спровокований певною ситуацією і трапляється тільки раз) і систематичним (постійні знущання день у день).

Булінг у ЗДО може проявлятися як тиск:

· психологічний,

· фізичний.

Діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

Хто провокує булінг в дитячому садку?

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

педагог або помічник вихователя:

– зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;

– ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;

– глузує із зовнішнього вигляду дитини;

– образливо висловлюється про дитину чи її батьків;

– проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини.

батьки або члени сім’ї:

– б'ють та ображають дитину вдома;

– принижують дитину у присутності інших дітей;

– проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;

– ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО?

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

вдома:

– не хоче одягатися вранці;

– шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;

– просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;

– плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;

– не контактує з однолітками у дворі;

– грає наодинці в парку.

в дитячому садку:

– не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності;

– усамітнюється при будь-якій нагоді;

– часто губить свої іграшки або речі;

– бруднить чи псує одяг;

– грає поламаними іграшками;

– відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;

– не має друзів у групі.

Прояви насильства в дитячому саду відрізняється від насильства в школі. У школі це група дітей, в дошкільній установі окремі діти, дуже рідко група дітей. У дитячому садочку при насильстві немає попередньої стадії обдумування. Дошкільнята не усвідомлюють до кінця своїх дій. Відсутнє розуміння наслідків і відчуття провини. Виправданням насильства є незначний проступок. Агресивна поведінка дітей розходиться з їх словами.

Як діти вибирають жертву для цькування?

Стати метою цькування дуже легко - досить виділятися чим-небудь серед однолітків. Це можуть бути як зовнішні відмінності, так і поведінкові. Але варто розуміти: можна з дитинства носити окуляри або бути володарем веснянок, але не давати себе в образу. Діти підсвідомо знаходять того, хто не здатний за себе постояти і не учинить опору.

Основні риси дитини, яку легко пригноблювати:

· низька самооцінка;

· сором'язливість, лякливість;

· апатичність, незацікавленість в тому, що відбувається навкруги;

· відсутність хоч би одного близького друга серед однолітків;

· прийняття усього, що відбувається.

У 90 випадків жертва булінгу нікому не розповість про те, що відбувається!

Провокативні жертви булінгу

Звичайно, це не означає, що дитина напрошується сама, ні в якому разі! Але її поведінка настільки відверто різниться з поведінкою однолітків, що часом викликає роздратування і нерозуміння навіть у педагогів:

· діти, які погано піддаються навчанню і сильно відстають від інших;

· підлизи і ябеди;

· сильно залежні від батьків і гіпер опікувані;

· дуже хворіючи діти (через те, що рідка з'являються в компанії, інші діти від них відвикають).

Як зрозуміти, що дитину кривдять?

Якщо це стосується дитячого садочку, то дитина, яку кривдять однолітки, може відверто і не відмовлятися туди йти, але буде рада будь-якій можливості залишитися удома. Після спілкування з однолітками дитина пригнічена і на пропозицію покликати кого-небудь у гості завжди відмовляється або відповідає, що нікого. Можуть траплятися безпричинні істерики і сльози без очевидного приводу.

А як виглядає дитина “булі”, дитина задирака

· діти, що не уміють співчувати;

· гіперактивні, агресивні, фізично перевершуючи своїх однолітків;

· дитина, яка є неформальним лідером компанії або мріє ним стати;

· відчуває вседозволеність в наслідок неправильного виховання або високого соціального статусу батьків.

Спостерігач або союзник “булі”

У питанні дитячої агресії завжди є третя сторона, і провина спостерігача анітрохи не менше провини самого агресора. Чому діти не діють або підключаються до цькування зрозуміти досить просто:

- страх опинитися на місці жертви;

- страх виділитися з натовпу і легко піддаються чужому впливу;

- вважають знущання - розвагами, а жорстокість і грубість — нормою;

- колись були на місці жертви і тепер відіграються.

Роль педагога

У ЗДО вихователь - арбітр. Він стежить за неприпустимою агресією. Чітко розпізнає форми агресії і насильства, привчає дітей справлятися з агресією усередині себе.

Як боротися з булінгом?

Звертайте увагу на поведінку дитини, на чиїй би позиції він не був: нападаючий, спостерігач або жертва - це треба присікти. Проблема булінгу, знищена на ранній стадії, матиме мінімум наслідків для психіки дитини. Якщо ж пустити усе це на самоплив, слід залишиться незгладимий, причому для усіх учасників конфлікту. Якщо дитина агресивна і не бачить іншого способу взаємодії з однолітками або молодшими, окрім як принижувати і бити, у дитини серйозні проблеми, які вона не може сформулювати і обговорити.

Ніколи не відмахуйтеся від скарг дитини, що навіть здаються вам дрібницею. Проігнорувавши її один раз, ви більше ніколи не доб'єтеся відвертості і не дізнаєтеся, коли і за яких обставин все посилилося. Розпочніть виховання лояльності з себе самих.

П а м ' я т а й т е !

Дитина, що стала учасником цькування, якої б позиції вона не дотримувалася при цьому, потребує серйозної роботи з дитячим психологом!

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться будь ласка, до психолога садочка чи керівника закладу дошкільної освіти, де ви можете отримати психологічну консультацію та допомогу.

 

НЕБЕЗПЕЧНІ ІГРИ ПІДЛІТКІВ

ПЕРВИННА ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА Й ПІДТРИМКА

Пропонуємо актуальну статтю. Ми говоримо, що велика кількість інформації навколо спрощує отримання знань. Але і тривог теж більшає. Сучасні батьки не встигають усвідомити одну «страшилку», як їм починають розповідати іншу. Що із цим робити, щоб не з'їхати  з глузду, і про що справді варто турбуватися? Подаємо алгоритм взаємодії дорослих.                                                                                                                 

             

 

      Час від часу на беззахисні душі й вуха батьків звалюється чергове тривожне повідомлення: «Шок! Сенсація! Врятуйте дітей!». Нас закликають пильнувати, стежити, звертати увагу і не прохо­дити повз. То шкідливі ігри в телефонах, то гумки з вірусом СНІДу, тепер ось до китів із єдинорога­ми добралися. Тривога і страх, які ми відчуваємо після отримання таких новин, — це стани, нав'язані ззовні. Це вже п'ята хвиля зростання популярності таких груп від 2010 року. Психологи також закли­кають батьків не панікувати.

Що потрібно зробити батькам, учителям, педагогічним працівникам?

Придивитися до поведінки підлітка, учня. Ненав'язливо, не порушуючи його особистих меж.

Вам нема про що турбуватися, якщо в дитини немає проблем:

•   зі здоров'ям: постійних і тривалих застуд, головного болю, розладів травлення;

•   у спілкуванні з однолітками й учителями;

•   із хобі та заняттями, які вона відвідує із задоволенням;

•   зі спілкуванням з однолітками в школі, у гуртках або просто у дворі;

•   зі шкідливими звичками: курінням, ужи­ванням алкоголю;

•   із законом;

      Нормально, якщо дитина раптом втратила інтерес до навчання й займається непотрібними, на вашу думку, справами. Наприклад, слухає музику весь день і розмальовує стіни своєї кім­нати; у неї з'явилися дивні друзі-«ельфи», запи­салася в гурток «ситхів, рятівників світу». Перш ніж переживати, спочатку більше дізнайтеся про ці захоплення. Можливо, вам захочеться взяти в них участь. Нові друзі та нові інтереси — це нормально. Підліток шукає себе й експериментує, у дитини стаються раптові перепади настрою — від ейфорії до апатії. У підлітковому віці у зв'язку з «перебудовою» організму це теж нормально.

        Якщо щонеділі ви з дитиною їдете кататися на лижах, а потім п'єте чай зі смаколиками, якщо в неї є молодша сестра, яка пише зворушливі «Ти мій накращий брат!», якщо тато, зазвичай суворий, все одно несе дитину на руках, коли вона підвернула ногу на ковзанці це і є «страхувальна сітка», а зовсім не замок на двері в кімнату, не відібраній комп'ютер чи смартфон і не ґрати на вікнах.

      Усі випадки суїцидів завжди пов'язані з якоюсь серйозною бідою, з душевним надривом, з тривалим ігноруванням проблем у житті дитини або їїcім’ї. Не буває так, що все було чудово-весело, а потім дитина прочитала жахливий текст і вийшла у вікно. Повинно було пройти кілька місяців мук, сліз, тужливого сидіння на підлозі з вимкненим світлом, спроб ставити собі запи­тання: «Я що, справді виродок?». Спочатку він від­вертається обличчям до стіни і глухо каже: «Наві­що ти взагалі мене народила, такого нездару?». Спочатку вона несамовито ридає: «Чому всі люди як люди, одна я — тупа?».

      Ось якщо це все пропустити, якщо влашто­вувати скандали через двійки й не ту довжину спідниці, якщо обзивати доньку повією, а сина — жалюгідним невдахою, якщо кричати: «Спочатку зароби, а потім голос будеш підні­мати!», забирати особисті речі, перевіряти без дозволу смс-повідомлення, замикати від друзів, вимагати, щоб дитина стала тим, ким ви заду­мали... тоді —так, тоді вона почне шукати вихід. І знайде його.

Чого завжди хочуть майже всі діти й підлітки?

Незалежно від часу, місця, у якому вони живуть, соціального походження, статі й навіть віку вони завжди хочуть бути прийнятими в групу і гратися.

Чого хочуть майже всі дорослі? Незалежно від часу, місця, у якому вони живуть, соціального походження, статі й навіть віку вони хочуть мати владу і гроші.

Історія з «групами смерті» — не виняток. Ці групи можуть дати дітям увагу і прийняття, а дорослим — владу (хоч і не публічну) і гроші.

Дорослі мають знати. що участь дітей у суїцидальній Інтернет-грі відбувається в результаті сукупності кількох проблем, а не якоїсь певної.

Основні причини полягають у браку батьків­ської уваги й любові, а також соціалізації дитини в суспільстві. Причому дефіцит уваги батьків діти відкривають саме в спілкуванні із психо­логами.

Дитина потребує спілкування, морального заохочення з боку мами й тата. Якщо цього немає — діти починають шукати підтримку поза сім'єю. Раніше це булавулиця, тепер — Інтернет.

      Загальновідомо, що ті 11-14 років — це перелом­ний для дітей вік, підліткова криза. У цей період авторитет батьків в очах дитини починає знижуватися, з'являються інші кумири, стаються перші емоційні зриви через нерозділене кохання, уна­слідок чого діти з нестабільною психікою легко потрапляють під вплив маніпуляторів в Інтернет.

      Це вікова особливість: діти відчужуються від батьків, для них важливою стає думка колективу. Причому це може бути не надто соціально прий­нятна група за мірками дорослих. Швидше навпаки: важлива думка соціально неприйнятих груп, де випивають, курять, роблять якісь дорослі або заборонені речі. А батьки відходять на другий план.

      Підлітки дуже вразливі, бо вони пережива­ють кризовий період, шукають себе, своє місце в житті. Дитині здається, що вона вже доросла, вона не терпить вказівок, критики. І в цьому її підтримують у таких спільнотах. А ось відпові­дальність брати діти в цьому віці не готові.

Чому саме підлітки є найвразливішою гру­пою? Вони легко підпадають під вплив яко­гось лідера. Є підлітки, які перебувають у групі ризику — це діти, у яких є чи були непорозумін­ня з батьками, які не навчилися налагоджувати певні відносини. Це ті діти, які страждають від невиражених емоцій, від того, що їх свого часу не прийняла сім'я.

      Якщо батьки не вміли налагоджувати вза­ємини з дітьми змалечку, то в підлітковому віці ці проблеми поглиблюються. І тому діти вступають у соцмережах у такі спільноти, їх приймають у щось загадкове, щось «на межі». Це заманливо. А потім уже немає шляху назад, бо їм погрожу­ють, їх шантажують.

      Якщо батьки помітили, що дитина захопилася цією грою, важливо зрозуміти, що заходи заборони, хоч і не скасовуються, але не можуть бути основними.

      Найкраще, що можна зробити в такій ситу­ації – поговорити з дитиною про віру, надію, любов, про цінності життя, дати зрозуміти своїй дитині, що її люблять і приймають такою, яка вона є. Дуже важливо при цьому говорити з дити­ною не зверхньо, а на рівних.

      Звісно, підліток буде такі речі приховувати. Приховують же вони, що почали курити, вжи­вати алкоголь.

      Але часто підліток зацікавлений у тому, щоб на нього звертали більше уваги. Багато дітей, які належать до групи «уявних суїцидів», намагаються так привернути увагу, сподіваються, що батьки все-таки почнуть цікавитися їхнім життям.

      Такі речі треба виявляти всіма доступними способами.                                           

      Батьки мають звертати увагу на те, що дити­на змінилася, погано спить, стала агресивною, на руках з'явилися дивні порізи, зіниці розши­рені, поведінка неадекватна; мовлення нечітке, змінився емоційний стан. Це батьки обов'язково мають бачити і це має бути сигналом, що потріб­но довірливо поговорити. Ця розмова має бути щирою: «Я зараз дуже турбуюся. Я хвилююся, що ти виснажена. Мені не байдуже, що ти маєш втомлений вигляд».

      Навіть якщо дитина нічого не каже — це при­від поспостерігати за дитиною, побачити: спить вона чи ні. Батькам треба цікавитися життям власних дітей.

Найголовніша порада: не будь­те байдужими до власних дітей, навчіться зними говорити й будувати довірливі взаємини. У довірливих взаєминах між бать­ками й дітьми видно й відчутно, коли відбувається щось погане.

      Не бійтеся сказати дитині, що ви розгублені і не знаєте, що-робити, але хочете, щоб дитина була живою, здоровою і щасливою, і що вона неоціненно важлива для вас.

      Іноді можна попросити підтримки в людини, якій більше довіряє ваша дитина і яку вона пова­жає. Це може бути старший брат або сестра, друзі.

      Діалог можна налагодити через іншу людину, також залучити психолога. Дуже важливим є питання відносин у родині — довіра.

      Психологи радять батькам більше часу при­діляти власним дітям, цікавитися їхнім життям, частіше займатися цікавими (та нецікавими, але обов'язковими) справами разом із дітьми.

      Діти, у яких немає душевних травм, вважа­ють фахівці, не зацікавляться смертельними іграми, навіть якщо натраплять на них у соцмережах.

 

Заняття для учнів з елементами тренінгу

«Як не стати жертвою кібербулінгу»

1.  Вправа-знайомство «Моя сторінка в соціальній мережі»

    Учні презентують себе за певним зразком:

- моє ім’я;

- мої 3 найкращі риси характеру;

- мої 3 негативні риси характеру;

- що мені приносить задоволення;

- що мене дратує.

 

2.  Вправа «Я в Інтернеті»

 - Учні  записують на аркуші папаеру якими видами діяльності займаються в Інтернеті (підбір інформації для підготовки домашнього завдання, пошук інформації, яка цікавить, соціальні мрежі) та обирають найбільш популярну, якій вони присвячують найбільшу кість часу.

Запитання для обговорення:

- Чим вас приваблює мережа Інтернет?

 - Як ставляться батьки до вашої діяльності в Інтернеті?

 - Назвіть якби довелося замінити перебування в Інтернеті чимось іншим, щоб це було?

 - Скільки часу протягом дня ви витрачаєте на цю діяльність?

Інформаційне повідомлення:

 - Сьогодні ми з вами поговоримо про Інтернет,  регулярність візитів на певні сайти, інтернетзалежність та небезпеки, які існують в мережі.

Інтернетзалежність (аддикція) (від англ. addiction – схильність, звичка) – це нав’язливе прагнення до застосування інтернету, його надмірне використання та проведення великої кількості часу в мережі. Пристрасть до регулярних візитів на певні сайти, ділить інтернетзалежність на такі типи поведінки:

 - Залежність від комп’ютерних ігор – нестримне бажання грати в комп’ютерні ігри;

 - Web-серфінг – нескінченне блукання по мережі, постійні переходи по базах даних і пошукових сайтах;

 - Необхідність присутності в інтернеті для покупки в інтернет – магазинах, участі в аукціонах, гри азартних ігор онлайн;

 - Непереборне бажання віртуальних знайомств – величезне кількість знайомих і друзів в інтернет-мережі.

Якщо ви залежні, то:

 - вам важко самостійно відірватись від роботи або гри на комп’ютері;

 - якщо хтось або щось відволікає від телефону, то  відчуваєте сильне роздратування;

 - прийшовши додому або прокинувшись зі сну першим ділом вмикаєте телефон або комп’ютер;

 - ви не здатні спланувати завершення сеансу роботи або гри (ще трошки, ще 5 хвилин);

 - час проведений за комп’ютером чи телефоном змушує вас відкласти  або ігнорувати домашні справи, роботу, навчання, зустрічі, домовленості;

 - постійно шукаєте грошей на  придбання ігор, обладнання, оплати Інтернету та купівлю нового телефону;

 -  у вас завжди є пояснення і виправдання власної пристрасті перед іншими;

 - ви відчуваєте емоційне піднесення, ейфорію під час перебування в Інтернеті;

 - справи поза комп’ютером та телефоном викликають у вас пригнічений стан – це все психологічні ознаки інтернетзалежності.

 - оніміння та зниження чутливості пальців;

 - сухі очі;

 - головні болі (схожі на мігрень);

 - болі у спині;

 - недотримання гігієни;

 - розлади сну.

 - готовність нерегулярно харчуватись випадковою або одноманітною їжею, не відволікаючись від комп’ютера – це все фізичні ознаки інтернетзалежності.

3.  Вправа «Дві сторони Інтернету»

       Учні розділяються на дві команди. Перша команда називає позитивні сторони Інтернету, а друга - негативні. Команди по черзі презентують свої відповіді та аргументують їх.

4.  Вправа»Мозковий штурм»

 - Чи відомо вам щось про кібербулінг?

 - Які види кібербулінгу ви знаєте?

Інформаційне повідомлення:

 Кібербулінг – це віртуальна агресія. На жаль, серед молоді зараз поширюється таке явище, як кібербулінг. Цим словом позначають створення та розповсюдження відео- та фотозображень насильницького й аморального змісту (це можуть бути, наприклад, зняті на мобільний телефон моменти бійки між учнями). Також це може бути залякування, шантаж, вимагання грошей за приховування деяких фактів, розповсюдження неправдивої інформації, шахрайство.

До найпоширеніших видів кібербулінгу належать:

 - використання особистої інформації;

 - анонімні погрози;

 - хепіслепінг - відносно новий вид кібербулінгу, який починався в англійському метро, де підлітки, прогулюючись пероном, раптом ляскали один одного, тоді як інший учасник знімав цю дію на мобільну камеру. У подальшому за будь-якими відеороликами, у яких записано реальні напади, закріпилась назва хепіслепінг. Ці відеоролики розміщують в Інтернеті, де його можуть продивлятись тисячі людей, зазвичай без жодної згоди жертви

 - обмовляння або зведення наклепів;

 - переслідування;

 - тролінг - розміщення в Інтернеті (на форумах, у групах новин, у вікі-проектах та ін.) провокаційних повідомлень з метою викликати конфлікти між учасниками, образи, війну редагувань, марнослів’я тощо.

 - флеймінг - обмін короткими гнівними й запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології.

 - онлайн-грумінг - це встановлення дорослими дружніх та довірливих відносин з неповнолітніми особами через Інтернет для вступу з ними в інтимний зв’язок, шантажування та залякування. Для грумінгу онлайн зловмисники використовують соціальні мережі, електронну пошту, текстові повідомлення, чати в онлайн-іграх або інші веб-сайти для спілкування між користувачами.

 - секстинг - пересилання особистих фотографій, повідомлень інтимного змісту за допомогою сучасних засобів зв'язку: смартфонів, електронної пошти, соціальних інтернет-мереж.

5. Вправа «Правила розумного користувача Інтернету»

      Учням пропонується розробити свої правила безпечного користування Інтернетом, які починатимуться зі слова «Я».

6.  Вправа «Правильна картка»

      Кожен учасник одержує по 2 картки: одну червоного кольору і одну зеленого).  Психолог зачитує твердження, якщо діти вважають, що дане твердження є правильним – показують зелену картку, якщо вважають, що дане твердження є неправильним, то показують червону картку. По закінченню даного опитування можна побачити, наскільки учні обізнані з правилами безпеки в Інтернеті. (Під час зачитування  на фліп-чарті потрібно фіксувати кількість піднятих червоних та зелених карток на кожне твердження).

Твердження:

 1. Намагайтеся як можна детальніше розказувати про себе. Особливо в соціальних мережах (правильна відповідь: ні);

 2. Ніколи не відкривайте вкладення, надіслані з підозрілих і невідомих вам адрес (правильна відповідь: так);

3. Пароль можна розказувати найближчим друзям, тим, кому найбільше довіряєш (правильна відповідь: ні);

4. Можна розміщати фото з друзями без їх дозволу (правильна відповідь: ні);

5. На зустріч з Інтернет-другом необхідно обов’язково іти з декількома друзями (батьками) та призначити зустріч в людному місці (правильна відповідь: так);

6. При реєстраціях на різноманітних чатах, форумах, он-лайн іграх краще не використовувати справжнє ім’я (правильна відповідь: так);

7. Копіювання чужої музики, комп’ютерних ігор та програм не є крадіжкою (правильна відповідь: ні, це крадіжка);

 8. Всі матеріали в Інтернеті є правдивими (правильна відповідь: ні);

 9. Не варто додавати незнайомих людей до себе в соціальну мережу (правильна відповідь: так);

10. Якщо ти отримав неочікуваний електронний лист, в якому тобі пропонується надзвичайно вигідна пропозиція, вірогідність того, що це шахрайство, дуже велика (правильна відповідь: так);

11. Потрібно завжди слідкувати за інформацією, яку Ви викладаєте в Інтернет (правильна відповідь: так);

12. Можна надсилати свої фото незнайомцям (правильна відповідь: ні);

13. Я не несу відповідальності за свої висловлювання в Інтернеті (правильна відповідь: ні).

      Після опитування психолог проводить обговорення по кожному питанню. Обговорюються помилки та правильні відповіді.

7.  Вправа-рефлексія «Флешка»

     Кожен учасник заняття продовжує фразу: «Я сьогодні на флешку запишу важливу для себе інформацію….(називає правила безпечного користування Інтернетом).

 

Небезпеки сучасності

Огляд видів інтернет-небезпек та способів захисту школярів від них.

Інтернет вже майже повсюди. І це добре, адже він справді чудовий помічник. Але інколи він перетворюється на небезпечний лабіринт, у якому можуть заблукати навіть дорослі, що вже говорити про дітей! Цим занепокоєні як батьки, так і вчителі, але щоб боротися з ворогом, треба добре знати його в обличчя. Давайте поговоримо про небезпеку для дітей в інтернеті та способи її уникнути.

Загрози, пов’язані зі спілкуванням

Соціальні мережі та програми на кшталт Viber чи Skype популярні тому, що вони надають можливість миттєво обмінюватись повідомленнями будь з ким. І саме цією перевагою можуть скористатися злочинці. Вони добре обізнані з дитячою та підлітковою психологією, тому без особливих проблем входять у довіру.

1. Шахраї
Раніше шахраї та крадії стежили за людьми в режимі реального часу. Тепер завдяки соцмережам все стало набагато простіше. І якщо дорослі можуть бути обачними, то діти часто висвітлюють у соцмережах кожен свій крок. Також вони нерідко розміщують у вільному доступі номери телефонів та домашні адреси.

Так нечисті на руку люди дізнаються все про рівень статків родини, години відсутності вдома дорослих, час від’їзду у відпустку тощо. А інколи їм навіть не треба особливо напружуватись, просто додатися у друзі від виглядом однолітка та ініціювати спілкування – навіть ті діти, яким батьки постійно говорять про необхідність бути обережними, все одно можуть потрапити на гачок.

2. Групи смерті
Групи «Синій кит», «Червона сова» та інші – всі вони пропонують підліткам пройти своєрідні квести, при чому завдання передусім пов’язані з нанесенням собі шкоди. Останнє завдання «гри» – самогубство. Навіщо це адміністраторам груп? Все просто: завдання (а їх близько 50), потрібно знімати на камеру, самогубство – також. А у Darknet (анонімний сегмент інтернету, де сконцентровані спільноти, що займаються незаконною діяльністю) дуже багато людей, які ладні заплатити за подібні відео великі гроші.

Що зробити вчителю? Поясніть дітям, що відома усім заборона на спілкування з незнайомцями розповсюджується і на інтернет-простір. Тому розкажіть дітям ще раз, що їм треба бути обережними, наприклад, не викладати у соціальні мережі світлини, які можуть бути неоднозначно сприйняті, та більше того – нашкодити у майбутньому. Це вже не говорячи про те, що інформацією можуть скористатися злочинці, тому не варто приховувати від дітей, до чого може призвести необачність. А для наочності, продемонструйте їм тематичні відео, у яких добре показано, що може статися:

Що стосується груп смерті, то тут багато залежить від психічного та емоційного стану дитини. Звісно, підлітки, які не мають проблем ані в родині, ані в школі, ані в особистому житті, навряд чи стануть жертвами таких груп, а от якщо у дитини негаразди, то вона у зоні ризику. Тому вчитель, помітивши зміни у поведінці (дитина майже засинає на уроках, помітні ознаки депресії, на руках з’явилися рани тощо), має повідомити про це батькам та шкільному психологу. Іноді навіть проста розмова може допомогти вирішити проблему.

Загрози, пов’язані з різними видами залежності

Мабуть не має потреби зайвий раз казати, наскільки небезпечними є азартні ігри та наркотичні речовини. Підлітки у цьому випадку особливо вразливі.

1. Азартні ігри
Якщо ви думали, що програвати гроші у казино можуть лише дорослі люди, то ви помиляєтесь. Все починається зі звичайних комп’ютерних ігор, які користуються величезною популярністю у дітей. Вони грають, а на якомусь етапі дізнаються, що для подальших вдалих дій потрібно придбати певні предмети (ігрову зброю, знаряддя праці, стікери тощо). Але є проблема – вони не просто дорогі, а дуже дорогі, деякі можуть коштувати навіть тисячі доларів! Де звичайному підлітку взяти гроші? Виграти в онлайн-казино. Діти охоче вірять, що це можливо, тим більше що їх обманюють, наводячи приклади таких самих підлітків: «щасливчики» ведуть власні блоги чи YouTube-канали, розповідаючи, як їм вдалося досягти успіху.

У деяких казино діти роблять ставки не для того, щоб отримати гроші, а безпосередньо на предмети та скіли, потрібні для продовження онлайн-гри. Втім, платити за це все одно потрібно. Мета цієї величезної індустрії – виманювання грошей. Де дитині взяти кошти? Спочатку вона витратить кишенькові гроші, а потім, якщо вже наявна залежність, може почати красти у власних батьків. А потім виникає ризик і більш серйозних злочинів.

Обов’язково поговоріть про це з батьками ваших учнів. Багато хто навіть не здогадується, яку небезпеку несуть у собі такі звичні ігри. А отже, не може і завчасно попередити проблеми.

2. Наркотики
В інтернеті продається та купується все що завгодно, навіть наркотики. При чому наркоторговці навіть не ховаються: вони створюють закриті групи у соціальних мережах, а подеколи навіть повноцінні інтернет-магазини. Щоправда, знайти останні можна лише у так званому Darknet. Проте зі входом туди у сучасних підлітків не виникає складнощів. Вони обирають потрібну речовину, вносять гроші на рахунок продавця, а у відповідь отримують координати, за якими можуть забрати товар.

Що зробити вчителю? Проводити виховні години, розповідаючи про небезпеку наркотиків та азартних ігор. І знову ж таки – уважно слідкувати за поведінкою дітей. Прогули, неуважність, зниження успішності, постійний поганий настрій чи навпаки нездорова збудженість: все це погані ознаки. Поговоріть з батьками дитини та порадьтеся зі шкільним психологом.  

Загрози, пов’язані з сексуальними злочинами

Проблема сексуальних злочинів існувала завжди, але з появою інтернету вона вийшла на новий рівень і стала більш загрозливою.

1. Педофілія
Тепер педофіли вистежують своїх майбутніх жертв через інтернет. Сторінки у соцмережах, де підлітки активно розміщують фото та інформацію про себе, дають таким людям широкі можливості не тільки для фантазій, а й втілення їх у життя. Вони вивчають інформацію на сторінці: чим дитина живе та що любить. Після цього вони створюють фейкові акаунти та починають спілкуватися з жертвою, яка нічого не підозрює. Входять у довіру, а потім намагаються призначити особисту зустріч. І нерідко їм це вдається.

2. Вимагання грошей за пікантні фото
Ще одна велика індустрія, що існує вже не перший рік. Схема дій злочинців схожа на попередню: вони починають спілкуватися з підлітками з фейкових акаунтів і намагаються максимально зблизитися. Звісно, спочатку вивчається сторінка у соцмережі, це дозволяє виявити найбільш вразливих

Як тільки дівчина чи хлопець повірять, що стали об’єктом цікавості персони протилежної статі, починається серйозна атака, ціль якої – отримати пікантні фото чи відео. Навіщо? Самі світлини злочинцям цікаві в останню чергу, головне: можливість отримати гроші через погрози викласти компромат у мережу та розіслати всім друзям чи однокласникам. Намагаючись уникнути ганьби, підлітки, які стали жертвами, будуть переводити злочинцям гроші знову і знову.

Що зробити вчителю? Варто зізнатися, що підлітки навряд чи будуть ділитися такими особистими речами з вчителем, проте говорити з учнями все одно потрібно. Це дуже делікатне питання, але разом з тим розмова має бути досить відвертою. Адже є речі, замовчування яких може призвести до жахливих наслідків. Покажіть школярам відео, які чітко демонструють, чим може закінчитися необачне інтимне спілкування з незнайомцями.

Радимо регулярно проводити виховні години на тему безпеки в інтернеті, але попередньо порадьтеся зі шкільним психологом з приводу того, як саме подати інформацію учням в залежності від віку. Раніше ми вже писали рекомендації щодо проведення подібних заходів. 

Звісно, заборонити дітям користуватися інтернетом неможливо, до того ж більшою мірою це прерогатива батьків, з якими вчителю також варто спілкуватися на такі теми. Але повідомити про найпоширеніші загрози необхідно, можливо, це врятує когось з ваших учнів від необачних кроків.

 

 

 

Тема: Профілактика шкідливих звичок (тютюнопаління, вживання алкоголю) у дітей.

Мета: 1. Запевнити батьків у необхідності обговорення та вирішення у родині питань паління та раннього алкоголізму у дітей. 2 Надати батькам можливість познайомитися з інформацією про проблеми та наслідки шкідливих звичок, зокрема у ранньому віці. 3. Дати рекомендації щодо профілактики розвитку шкідливих звичок у школярів-підлітків.

 Коментар: класний керівник готує аналіз заходів, які були проведені у класі за аналогічною темою.

Напередодні зборів проводиться тестування учнів. Тест «Закінчення речення»:

) Паління – це …
2) Цигарка у руці – це показник …ж
3) Паління з юних років призведе до …
4) Для того, щоб кинути палити треба …
5) Алкоголізм це -…
6) Алкоголізм перетворює людину на …
7) Алкоголізм призводить до того, що…

Класний керівник може додати речення на власний розсуд.)
На дошці – плакати з написами:

«Пияцтво – це добровільне божевілля» (Сенека)
«Від вина гине краса, вином скорочується молодість» (Горацій).
«Поцілувати жінку, що палить, все одно, що облизати попільницу (А. П. Чехов).

ХІД ЗБОРІВ
Бесіда.

ЧИ МАЄ ЗНАЧЕННЯ ТЕ, ЩО САМІ БАТЬКИ ПАЛЯТЬ АБО П”ЮТЬ?

Підростаючи, людина засвоює досвід старших. Дитина, підліток приходить не в пустелю, а у світ, що заповнений людьми, традиціями, звичками, вступає у стосунки із суспільством по законах та звичках цього суспільства. Закон прогресу: юне покоління сприймає досягнення старших попередників і тому стає поступово кращим за них та все більше вдосконалюється світ – такий закон, взагалі, зберігається. Але із буденних спостережень ми бачимо, що багато молодих людей неначе минають багатства попередніх поколінь: моральні, культурні, духовні; натомість у них втілюються шкідливі звички.

Серед таких загублених звичок – паління та алкоголізм.
Попри актуальність цієї проблеми, батьки не завжди поспішають обговорити її з дітьми. Чому?
Існують дві причини, через які батьки ухиляються від розмови з дитиною про тютюн чи алкоголь:
- ви усвідомлюєте, що не маєте права говорити про це, тому, що самі палите чи п’єте;
- можливо ви не бачите у цьому необхідності, тому що самі не палите і не п’єте, вважаючи особистий приклад достатнім.
В обох випадках ви робите помилку. Незалежно від обставин, розмова на цю тему завжди корисна. Ваша дитина ще не визначилася, тому її може «занести» у будь-який бік. Дуже важливо не уникати запитань дитини з приводу вашої власної поведінки, навіть якщо інколи це може обернутися дуже делікатною стороною.
Але чим чеснішими будете ви, тим простіше буде вашій дитині сприймати те, що ви будете говорити. Наприклад, ви можете сказати, що добре усвідомлюєте ту шкоду, якої завдає паління, але самі не в змозі покінчити з цією звичкою. Якщо у вашому домі ніхто не палить і не п’є, то ви, безсумнівно, подаєте хороший приклад. Одначе на практиці буває й так, що подібні позитивні ситуації ц дома не призводять самі до того, що дитина виробляє здатність протистояти зовнішньому тиску.

ЯК САМЕ СЛІД ОБГОВОРЮВАТИ ЦЮ ТЕМУ З ДИТИНОЮ?

Багато людей не можуть просто та легко говорити на теми про алкоголь та тютюн. Незалежно від причини, подібні розмови зазвичай викликають деяку напругу. Тому найкраще розмовляти про це у спокійній, невимушеній атмосфері, наприклад поки вимиєте посуд. І краще використати прості для сприйняття дитини приклади.
Наприклад, якщо ви інколи дозволяєте собі випити келих вина, то розмова про це не буде вдаватися дитині дивною. Як наприклад ви можете використати також одну із повсякденних звичок дитини: перегляд телепередач чи вживання солодощів. Це саме ті речі, які при зловживанні можуть завдати шкоди, але які, непевне, дуже полюбляє ваша дитина.
Одним із варіантів для початку розмови може бути, наприклад, ваше прохання відмовитися від будь-якої звички, скажімо, на тиждень. Якщо дитина прийме пропозицію її написати, чому це важко зробити. Ви викличете до себе велику довіру, якщо виявите бажання, та волю приєднатися до дитини: наприклад, тиждень не палити чи не пити каву.
Це буде найбільш чесно по відношенню до дочки чи сина, адже ви не просто просите її (його) зробити щось складне. Коли такий тиждень закінчиться, ви отримаєте гарну можливість разом обсудити ваш досвід.
пропонують щось погане, навіть якщо вони чинять інкали і силовий тиск. Для початку бесіди можна також використати спогади про якусь подію дитинства, телевізійну передачу чи статтю з газети. Але не забувайте, що не все може бути корисним. У даній ситуації дуже важливо не приводити приклади, далекі від вашої дитини – все повинно бути знайоме їй.
Тепер про тон, яким ви маєте вести подібні розмови: це серйозна тема і говорити слід про неї серйозно. Існує багато факторів ризику, пов’язаних із вживанням цих речовин, але не слід піддаватися бажанню акцентувати увагу дитини лише на них, тому що доведено, що лише самі попереджання та залякування часто призводять до протилежного результату.
І останнє, вкрай важливе: розмова не повинна проходити як»однобічний рух».Ваша дитина також має власну думку, і ви мажте уважно її вислуховувати та враховувати.

ЩО САМЕ СЛІД ОБГОВОРЮВАТИ З ДИТИНОЮ?

Вживання алкоголю та тютюну має деякі позитивні, так і негативні аспекти. Говорячи про негативні аспекти, ви можете відзначити згубну дію на фізичне здоров’я, хоча , можливо, дитині це буде важко усвідомити. Тому ви маєте пов’язати це з темами, які їй добре відомі.
Наприклад, якщо ваша дитина декілька разів почувала себе погано після вживання надто великої кількості солодощів, то це можна порівняти зі станом після вживання дуже великої кількості алкоголю. Позитивні аспекти вживання цих речовин кожна людина відкриває для себе сама. Наприклад, ви можете розповісти дитині, що самі знаходите у них приємного )якщо, зазвичай знаходите) і що інші люди можуть знаходити у цих речовинах позитивного: гарні на їхню думку, смак, можливість розслаблення, тощо.
Мета такої дискусії – не захистити дитину від зіткнення з цими речовинами, а навчити приймати розумні рішення, займати правильну та відповідальну позицію при зустрічі з цими речовинами, що означає – вміти накласти на себе обмеження чи повністю відмовитися від їх вживання.
У реальному житті існують деякі труднощі збереження прийнятого рішення, тому обов язково має бути обговорена тема існування та важливості соціального впливу. Ваша дитина повинна знати про вплив оточення на неї ( а також про вплив, який вона сама має на своє оточення ). Вона повинна сама вміти сказати « ні », якщо друзі
Тому ви повинні проявляти інтерес до того, чим займаються друзі вашої дитини, вміти прийняти її відмову, якщо вона у чомусь з вами не погоджується. Але вашу думку слід чітко сформулювати дитині.
Бажання бути прийнятою у якусь компанію ви можете пояснити зрозумілими для дитини прикладами. Наприклад, можна згадати захоплення різноманітними іграми ( наприклад « Тамагочі », « Тетріс» тощо), коли кожна дитина хотіла мати гру, що стала популярна у певний період часу. Ваш син чи донька хотіли того ж самого, наслідуючи інших дітей.
Необхідно також згадати силу впливу телереклами. Ви маєте відмітити, що дуже складно протистояти соціальному тиску, зробивши акцент на тому, що це стосується не лише підлітків, а й дорослих людей також.
Окрім того, можна торкнутися теми нудьги.
Разом із дитиною ви можете знайти їй альтернативу. Стимулюйте розвиток дитячої активності, яка допоможе розвіяти смуток.

ЩО БАТЬКИ ПОВИННІ ЗНАТИ ПРО ШКІДЛИВІСТЬ АЛКОГОЛЮ ТА ТЮТЮНУ?

Ви повинні потурбуватися про те, що мати достатні знання про ці речовини, навіть якщо не збираєтесь детально їх обговорювати з дитиною. У цьому випадку ви будете говорити більш впевнено та правдоподібно, а дитина легше сприйме інформацію.
У даній схемі ви знайдете короткий опис та найбільш важливу інформацію на данню тему.

ВПЛИВ АЛКОГОЛЮ, ТЮТЮНУ НА ОРГАНИЗМ ЛЮДИНИ
Алкоголь Тютюн

Вплив Розслаблення (відчуття свободи) – після декількох чарок; гальмування (при великих дозах). Впливає на реакцію та здатність тверезо мислити. Порушує координацію. Стимулююча дія, тремтіння рук, підвищене серцебиття, подразнення очей, носа та горла ( кашель ), холодіння пальців та ніг.
Звикання Так Так

Фактор ризику Небезпечне змішування з іншими речовинами. Небезпечне збільшення кількості та міцності доз.
Тривалі ефекти

Ушкодження печінки, мозку, серця та шлунка. Зниження працездатності. Соціальні та психічні проблеми. Ушкодження дихальних шляхів. Погане самопочуття. Підвищена схильність до онкологічних захворювань, а також до серцево – судинних захворювань.
Психологічна залежність
Велика ймовірність. Велика ймовірність.
Фізична залежність Так. Так.
Результат тривалого вживання Пияцтво. Паління, наркоманія.

СТАТИЧНІ ФАКТИ ПРОБЛЕМИ ПАЛІННЯ

П’ята частина населення країни розпочинає палити у 14 років. Є люди, які викурюють 1-2 цигарки в день, і в той же час є певна кількість людей, які палять понад 20 цигарок в день.

Кількість випалених цигарок у день, шт.
Курці
Чоловіки Жінки

1-9

10-19

20-29

30 і більше

10%

22%

17%

10%
20%

18%

8%

4%

Наведена статистика свідчить що й про те, що кількість чоловіків, які палять, зменшується, а кількість жінок-курців зростає. Серед молоді 14-17 років паління стало улюбленим проводженням дозвілля. У цей віковій категорії є вже запеклі курці з п’ятирічним стажем. Існують так звані « професії» курців. Це професії, пов’язані із ризиком, нервовим перевантаженнями, стресами ( шахтар, водій, моряк тощо.)

Паління – найважливіша з причин, що призводить до захворювань, інвалідності та смертельного наслідку.
85% всіх померлих від раку легень були людьми, що палять.
25% всіх померлих від інфаркту міокарда були людьми, що палять.
Інфаркт у 40 років очікує насамперед людину, яка палить.

АЛКОГОЛЬ- ЗАГРОЗА ЗДОРОВ’ Ю ЛЮДИНИ

Часте вживання алкоголю призводить до змін у тканині слизової оболонки шлунка і кишечнику, до змін складу шлункового соку. Розлад травлення спричиняє до зміни, а потім і втрати смаку, до запорів або проносів і часто закінчується виразковою хворобою. За іронією долі, ці ускладнення п яниці люблять лікувати саме чаркою. Тяжкі хвороби вражають печінку. Цироз печінки зустрічається у чоловіків втричі частіше ,ніж у жінок, і це можна пояснити як наслідок надмірного вживання алкоголю.

Під впливом великої кількості рідини у любителів пива й вина наступає гіпертрофія серця. П’яниці часто задихаються, вони не здатні на такі фізичні зусилля як раніше.
Найбільш чутлива до алкоголю нервова система. Проте визначити шкоду, якої завдає алкоголь, тут складніше, ніж в інших органах. До ознак порушення нервової діяльності належить тремтіння кінцівок, нічні потіння, безсоння, загальна подразливість, слабкість, млявість

ЯК МОЖНА ЗРОЗУМІТИ, ЩО ДИТИНА ПАЛИТЬ ЧИ ВЖИВАЄ АЛКОГОЛЬ?

Багато батьків бояться того, що їх дитина робить багато небезпечних вчинків, а вони про це і не підозрюють, Вони хотіли б дізнатися, як це можна визначити, якщо дійсно зловживання мають місце. Але, незважаючи на те, що симптоми вживання відомі, навіть якщо ви будете тримати аркуш з переліком таких симптомів, неможливо визначити. Що саме вживає ваша дитина. Тому можна дати одну гарну пораду: якщо поведінка вашої дитини стала не такою, як зазвичай, ви можете , не питаючи прямо, розпитати дитину, чи не вживає вона якісь речовини.
Велика вірогідність того, що ваша дитина взагалі ніяких речовин не вживає. Наприклад, закоханість може стати причиною зміни поведінки

З іншого боку, участь у вуличних компаніях може стати показником наявності нудьги, хоч у принципі, такий спосіб проведення часу дуже поширений серед підлітків. Найнеприємнішим фактором у цій ситуації є те, що якщо ваша дитина захоче приховати вживання тютюну чи алкоголю фактором у цій ситуації є те, що якщо ваша дитина захоче приховати вживання тютюну чи алкоголю, то вона майже завжди знайде спосіб зробити це. Адже ми не можемо замкнути дитину на замок.
Але можна потурбуватися про те, щоб у дитини не склалося враження, що від вас необхідно щось приховувати. Один із шляхів досягти цього – чесно та відверто поговорити про вживання цих речовин та запевнити свого сина чи дочку, що ви їм довіряєте та вважаєте, що вони зможуть прийняти вірне рішення самостійно.
У цьому ви повинні допомогти дитині, сформувавши чіткі рамки та обмеження.

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ ДЛЯ БАТЬКІВ.

Батькам пропонується обговорити результати тестування учнів класу ( тест « Закінчити речення»). Класний керівник зачитує деякі цитати з тестів.
2. Батькам пропонується обговорити ситуацію.

Ситуація для обговорення.

« Прийшла до мене у службових справах дівчина, зовсім молоденька, майже підліток на вигляд. Я запросила її сісти. Вона подякувала, сіла і закурила, випустивши із рота сильний струмінь диму. Потім, поки ми розмовляли, палила рівно, спокійно, пускаючи дим кілечками. Миловидність та молодість так не в ячалися з усім цим.

Я обережно запитала:
-І давно ви палите?
- З восьмого класу, - відповіла вона спокійно.
- Значить, з тринадцяти років, - уточнила я.
- Виходить, так, - без бентеження підтвердила дівчина .- І повірте мені, не одна я така…

Ну, а як же батьки до цього ставляться?
- А хіба їм обов’язково знати все, що роблять їх діти? – тепер уже вона запитала мене.
- Поки діти залишаються дітьми, батьки повинні відповідати за їх вчинки.
- Не знаю, - сказала вона задумливо та невпевнено. – Може, і повинні. Тільки я б все одно палила. Зараз всі палять. При чому тут батьки – молодь завжди більш сучасна».

ПІДСУМКИ ЗБОРІВ.

Сьогодні ми з вами торкнулися важливої теми, що стосується і морального обличчя наших дітей і, насамперед їх здоров я.
А здоров я дітей – « крихка кришталева кулька », і тримають її три атланти: спадковість, спосіб життя і середовище.

Батько і мати – найкращі вихователі, і тому вони мають вплив на своїх дітей навіть тоді, коли їх нема вдома. Пам’ятайте, що дитина – дзеркало своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так само і в дітях відбивається особистість батька та матері. Майбутнє належить тільки дітям. Робіть все, щоб дитинство і майбутнє наших дітей були прекрасними. Любові й довіри, щирості та взаєморозуміння, успі успіхів та щастя вам та вашим дітям!