пʼятниця, 12 лютого 2021 р.

 

До Дня безпечного Інтернету



9 лютого 2021 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.

Цей день проводиться з метою залучити до дій кожного, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів. 

 Суспільство звернуло увагу на цю проблему 17 років тому, коли мережа стала не просто системою комунікації, а й каналом розповсюдження ворожого та шкідливого, а дуже часто жахливого контенту. День безпечного Інтернету запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпечного та позитивного використання цифрових технологій, особливо, дітьми й молоддю.

На фоні інформаційної політичної боротьби всі чомусь забувають, що сьогодні в першу чергу безпечний Інтернет потрібен саме для дітей. Адже нові покоління фактично народжуються зі смартфонами в руках. А батьківський недогляд чи байдужість до того, що саме шукає дитина в мережі та що вона може там побачити – становить величезну загрозу. Дитина може стати жертвою емоційно-психічного нападу чи насилля, що призведе до жахливих наслідків.

а інформацією ООН, 70,6% користувачів Інтернету 15-24 років піддаються небезпеці залякування та переслідувань.

Як уберегти дітей онлайн

1. Проговорити основні правила

Із зовсім малою дитиною чи старшим підлітком важливо спочатку обговорити базові правила. Почати можна з того, що нічого на 100% не є приватним у мережі.

2. Бути обережним з особистою інформацією

Спершу варто пояснити, що таке персональні дані. Напишіть докладний список і розтлумачтечому важливо максимально зберігати їх у таємниці. Нагадайте дитині, що вона повинна попереджати вас, коли оприлюднює щось зі списку в інтернеті.

3. Використовувати паролі

Діти уже з раннього віку починають створювати свої акаунти у соцмережах та власні електронні скриньки. Попри те, що сайти самі регулюютьнаскільки безпечним є пароль, батьки також мають проконтролювати цей процес. Можна попередньо розповісти, що пароль повинен містити різні символи й попередити, що його нікому не можна розповідати.

4. Обговорити, що можна поширювати у соцмережах

Діти особливо люблять проводити час у соціальних мережах, тож варто пояснити їм, що можна поширювати у своїх профілях, а що – ні.

5. Зробити спілкування у Whatsapp і Telegram безпечним

Підлітки часто спілкуються за допомогою Whatsapp, Viber і Telegram, не усвідомлюючи, що їхні чати не є 100% приватними. Саме тому варто розповісти, що не можна писати там про свої банківські рахунки чи паролі.

6. Ділитися новими уміннями

Розповідайте дитині про те, як оновилася стрічка новин на Facebook чи які зміни відбулися у додаванні відео на Instagram.  Це допоможе дітям легше пристосуватися до нововведень й уникнути пов'язаних із ними проблем.

7. Пояснити небезпеку безкоштовного публічного Wi-Fi

Діти люблять безкоштовний Wi-Fi. Поясніть їм, що ці мережі можуть робити доступними їхні дані.

8. Завантажити VPN (virtual private network)

VPN-підключення допоможе ефективно захистити користувачів.

9. Захистити від ігрових афер

Домовтеся про те, що діти скачуватимуть ігри під вашим наглядом або ж завантажуйте розваги для них самостійно. Щоразу переконуйтеся також, що ви використовуєте перевірені сайти й додатки.

10. Не розмовляти із незнайомцями у чатах

Діти охоче долучаються до чатів і груп, але важливо попередити їх щодо небезпеки спілкування із незнайомими людьми.

11. Не вірити рекламі в електронній пошті

Не все те золото, що блищить. Варто пояснити дітям, що приголомшливі акційні пропозиції, які надходять в електронних листах – обман і спосіб заволодіти особистою інформацією користувача. 

Що таке грумінг в Інтернеті?

Грумінг — це встановлення дорослими дружніх та довірливих відносин з неповнолітніми особами через Інтернет для вступу з ними в інтимний зв’язок, шантажування та залякування. Для грумінгу онлайн зловмисники використовують соціальні мережі, електронну пошту, текстові повідомлення, чати в онлайн-іграх або інші веб-сайти для спілкування між користувачами.

Кіберзлочинці користуються недосвідченістю  неповнолітніх,  застосовують психологічні маніпуляції та переконання, щоб жертви добровільно погоджувались на їх небезпечні пропозиції. Наприклад, щоб завоювати довіру зловмисники починають приділяти дитині багато уваги, часто спілкуватися, вислуховувати проблеми та дарувати подарунки. Для грумінгу зловмисники часто використовують фальшиві профілі та намагаються видати себе за іншу особу.

Остаточною метою грумінгу найчастіше є отримання фотографій та відео відвертого характеру. Однак, дії зловмисників можуть бути і набагато небезпечнішими — вони часто намагаються зустрітися з дитиною в реальному житті. Зважаючи на брак досвіду та наївність, юні користувачі можуть піддаватися на такі провокації з боку дорослих.

Поради для безпеки

У прагненні захистити дитину від можливих ризиків батьки можуть викликати у неї страх незнайомих людей, тому важливо знати міру з почуттям обережності. Для зниження ризику насамперед необхідно пояснити підлітку, що спілкуватися в Інтернеті можна лише з тими, хто є її друзями та знайомими в реальному житті. Необхідно зауважити, що слід уникати особистих розмов з незнайомцями в Інтернеті, особливо на інтимні та провокативні теми. Це не означає, що слід боятися кожного, хто додає підлітка у друзі в соціальних мережах, однак необхідно перевіряти та аналізувати усіх, хто викликає підозру. Під час обговорення теми грумінгу необхідно підтримувати неконфліктний спосіб спілкування, щоб дитина не боялася звернутися за допомогою у майбутньому.

Підготувати дитину абсолютно до всього, що може трапитися в мережі та реальному житті неможливо. Насамперед батькам важливо переконатися в тому, що їхні діти з раннього віку знають, якою інформацією можна ділитися з іншими, навіть тими, хто здається товаришами. Адже зловмисники, щоб завоювати довіру підлітків намагаються видавати себе за їх друзів. Через це варто чітко окреслити випадки, коли можна:

  • надсилати або публікувати фотографії (а також розказати про допустимий вміст фото);
  • давати контактну або ідентифікаційну інформацію про себе чи інших членів сім'ї;
  • повідомляти дані про своє місцезнаходження.

Турбота, а не обмеження незалежності

Будь-які правила та обмеження часто викликають негативну реакцію з боку підлітків. Саме тому кращий варіант — це пошук балансу між використанням інструментів для контролю онлайн-активності юних користувачів та налагодженням хороших та відкритих стосунків з дітьми.

Немає коментарів:

Дописати коментар

  Кібербулінг: захиститися можливо?   Богдан Мойса,  аналітик правозахисного департаменту Docudays UA Ірина Сидоренко , журналістка   Оксана...