Соціальний педагог та психолог працюють згідно нормативно-правової документації

1. 

1.       Конституція України.

2.       Декларація прав людини.

3.       Конвенція про права дитини.

4.     Закон України «Про освіту».

5.     Етичний кодекс психолога (прийнятого на І установчому з’їзді Товариства психологів України 20.12.1990 в м. Києві).

6.     Положення про психологічну службу у системі освіти України (наказ МОНУ від 22.05.2018 № 509 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 липня 2018 року за №885/32337)).

7.     Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 19.10.2001 №691.

8.     Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.01.2001 №330.

9.     Положення про Всеукраїнський конкурс авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 31.05.2018 №555.

10.   Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 №864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України».

11.  Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.08.2017 №1127 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки України щодо розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2020 року».

12.  Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2020 №802 «Про проведення Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» у номінації «Розвивальні програми».

13.  Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.07.2012 №1/9-488 «Щодо організації та проведення «години психолога» у загальноосвітніх навчальних закладах».

14.   Лист Міністерства освіти і науки України від 24.07.2019 №1/9-477 «Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України».

15.   Лист Міністерства освіти і науки України від 27.07.2020 № 22.1/10-1495 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2020/2021 н.р.».

Національні, державні та регіональні програми, у реалізації яких бере участь психологічна служба

1.     Державної соціальної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини».

2.     Державна цільова соціальна програма протидії торгівлі людьми на період до 2020 року.

3.     Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року.

 

Виховний захід :

«Я - за безпечний Інтернет»  

 

 

Вчитель: Сьогодні ми поговоримо про світ з яким ви стикаєтесь кожного дня – про світ Інтернету. Інтернет – це цікавий та захоплюючий світ, який дозволяє тобі дізнаватись про світ цікавого, спілкуватись з людьми в різних кінцях світу, грати в цікаві ігри та ділитись з іншими своїми думками та захопленнями. Але як і в любому іншому світі в Інтернеті є свої правила,  яких треба суворо дотримуватись, для того, щоб уникнути неприємних та небезпечних ситуацій. Про них ми і поговоримо сьогодні на уроці.

( відео № 1 Соціальний ролик про безпечний інтернет)

 

Вправа 1: Знайомство  (гра «Весела квіточка»)

Мета:  знайомство учасників для створення комфортної атмосфери для роботи

Метод:  індивідуальна робота

Теоретична інформація:

На ватмані малюється квітка без пелюстків. Учасникам тренінгу  пропонується придумати собі «нікнейм» та написати його на отриманих стікерах. Після чого кожен з учасників виходить і наклеює свій стікер з «нікнеймом» на квітку та розповідає про себе: своє реальне ім’я, рід заняття, хобі, та чому він придумав такий «нікнейм». Ці «нікнейми»  можна використовувати під час спілкування на тренінгу. Папір з квіткою розміщується на стіні.

 

Вправа  2: Очікування (гра «Гаряча картопля»)

Мета: визначити очікування учасників від тренінгу

Метод: метод гри, обговорення в колі

Опис вправи:

         Роль «гарячої картоплі» у цій вправі виконує невеличка м’яка іграшка, яку передають (або кидають) учасники один одному. Той, хто її спіймав розповідає про свої очікування, починаючи з фрази: «Від сьогоднішнього тренінгу я очікую…». Далі він кидає іграшку наступному з учасників.

Вправа 3:  Гра «Хто більше?»

Варіант 1. Яку Інтернет-термінологію ви знаєте?

·        Тренер пропонує учасникам назвати два улюблених фрукта, наприклад, апельсин, яблуко, або щось інше.

·        По черзі „через одного” діти поділяються на дві групи:

    «Апельсини»   знаходяться в одній стороні, а «Яблука» - в іншій.

·        Кожній з команд видається маркер та лист ватману.

·        Тренер пропонує командам написати за 3 хвилини якомога більше Інтернет-термінологій, тобто все, що пов’язано з Інтернетом. Але назви сайтів писати не можна.

Наприклад: спам, комунікації, вірус, друзі, сайт, пошта та інші.

·        Далі кожна з команд називає одне слово по черзі. Якщо в іншій команді воно є, обидві групи закреслюють слово.

·        Перемагає той, в кого найбільша кількість незакреслених слів.

 

Вправа 4: Небезпеки в Інтернеті

Мета: визначити позитивні та негативні сторони Інтернету

Метод: індивідуальна робота

·        Учасники розподіляються на дві команди

·        Перша команда називає позитивні сторони Інтернету, а друга - негативні. Команди говорять по черзі.

 

Вправа 5: Інтерактивна гра «Казка про Скріпочку»

Мета: в ігровій формі розповісти про один із можливих випадків шантажу та проговорити основні правила знайомства в Інтернеті.

Метод: метод гри, індивідуальна робота.

На початку гри кожному з учасників видається канцелярська скріпка (бажано, кольорова).

 

 

 

Слова ведучого-тренера:

- Ми пропонуємо до Вашої уваги казку про дівчинку Скріпочку, таку ж, як і у Вас в руках. Скріпочка дуже товариська і весела.

На день народження батьки подарували їй комп’ютер та підключили до мережі Інтернет, тепер у неї з’явилося більше можливостей для спілкування.

(Учасникам пропонується розігнути скріпочку і зробити з неї посмішку).

- Спілкуючись «в контакті» з друзями, одного разу вона отримала цікаве повідомлення від незнайомого хлопця, який незабаром запропонував їй дружбу. З кожним днем спілкування Скріпочка розуміла, що в них багато спільного, та й за віком хлопець був лише на один рік старше за неї.

На фото, яке вона отримала, він був дивовижно гарним і добрим хлопцем, тому у Скріпочки не виникло сумнівів щодо зустрічі з ним. Але говорите про це батькам дівчинка не стала, адже думала, що повернеться додому раніше, ніж вони прийдуть з роботи.

Скріпочка уявляла, що її новий друг прийде на зустріч з гарними квітами.

(Учасникам пропонується зробити зі скріпочки квітку)

- Коли ж дівчинка прийшла на призначене місце зустрічі, там було темно і безлюдно, проте це її зовсім не турбувало, адже її новий знайомий хотів, щоб їм ніхто не заважав. Пройшов деякий час і, раптом перед Скріпочкою з’явився  неохайно вдягнений дорослий чоловік. Як з’ясувалося - це був той, хто видавав себе в Інтернеті за чемного і доброго  хлопця.

Чоловік відібрав сумку і мобільний телефон та почав погрожувати, якщо вона розповість про нього. Дівчинка дуже злякалась, вирвалась з ціпких рук чоловіка та втекла додому. Ця історія дуже вразила Скріпочку. Вона хотіла забути про те, що сталося і повернути все на свої місця. (Учасникам пропонується повернути скріпочку в первину форму)

- У вас вийшло? Ось і у Сріпочки не вийшло.

 Як ви гадаєте, де допустила помилку Скріпочка?

 Що було необхідно зробити інакше?

 

 

ПАМ’ЯТАЙТЕ:

Якщо хтось незнайомий запропонує Вам дружбу в Інтернеті, згадайте казку про маленьку Скріпочку та дотримайтесь цих правил:

· не вірте тим даним і фотографіям, які Вам надсилають;

· погоджуйтесь на зустріч лише вдень та в людному місці;

· повідомте батькам про зустріч або візьміть їх з собою.

 

Вправа 6: Побажання Інкогніто

Мета: показати дітям, що вони ніколи не знають, хто сидить по ту сторону монітора.

Метод: індивідуальна робота.

 

Кожному з учасників видається стікер, на якому вони пишуть побажання. Наприклад: бажаю знайти нових друзів/ безпечного Інтернету. Потім побажання приклеюють на стікер з нікнеймом будь-кого з учасників на квіточці знайомств (див. Вправа 3). Після цього тренер знімає стікери  та зачитує, кому що побажали. Також потрібно спитати, чи знають діти від кого прийшло до них побажання. Це важливо! Так і в Інтернеті, ми не знаємо, хто реально надіслав нам повідомлення.

 Вправа 7: Порятунок

Необхідно: 10 різних продуктів харчування, які змелені для дегустації. Це може бути: товчений мускатний горіх, товчений мигдаль, макові зерна, сіль, цукор, цукрова пудра, приправа, кава, какао, сухе молоко, мука, гірчиця, кориця і ін.

Правила гри.

Потрібно дуже мало кожного продукту: тільки для того, аби спробувати. Кожен продукт знаходиться в окремих пакетиках.

Кожен учасник самостійно куштує продукти та заповнює свій лист: «Що це?» та «Для чого це використовується?». Коли всі заповнять свої листки ведучий просить прочитати.

 

Обговорення.

Чому важко розпізнати деякі речовини? Чому не завжди були впевнені у відповіді? Чому деякі речовини ви одразу назвали? Чи можемо ми щось приготувати із цих речовин, не маючі їх назв?

Аналогія в роботі із Інтернет.

Досить часто ми «дегустуємо» програмне забезпечення, завантажуючи із невідомих сайтів. Також дозволяємо завантажувати певні програми та ігри на свій комп’ютер, не знаючі навіть їх призначення.

Якщо ми не знаємо назви і не знаємо саму «речовину» - краще не коштувати.

 

Вправа 8: Правила розумного користувача Інтернету

Мета: визначити правила безпечного використання Інтернету

Метод: обговорення в групі

Пропонуємо учасникам тренінгу відповісти на питання:

- Чи вивчаєте ви правила поведінки на дорогах?

- Так.  Інтернет – це теж автострада, тільки інформаційна. Давайте розробимо свої правила безпечного користування Інтернетом, які починатимуться зі слова «Я».

 

Шість правил розумного користувача Інтернету:

1.     Я буду поводитись в Інтернеті чемно і не ображати інших.

2.     Я буду залишати негарні веб-сайти.

3.     Я буду зберігати свій пароль в таємниці.

4.     Я буду розповідати своїм батькам про проблеми й користуватися їхньою підтримкою.

5.     Я буду шукати цікаві веб-сайти й ділитися посиланнями зі своїми друзями.

6.     Я знаю, що можна бути легко обманутим і не буду повідомляти реальні імена, адреси й номери телефонів.

Відео № 2

.

Вправа 9: Підсумки (вправа «Валіза»)

Мета: підвести підсумки особистої участі у тренінгу

Метод: обговорення в групі, виконання індивідуальних творчих завдань

·        На початку вправи кожний учасник отримує стікер та закінчує фразу „Я сьогодні зрозумів ...”

·        Тренер на листі ватману малює валізу, пральну машинку і корзину для сміття (або має  домашню заготовку).

·        Кожному учаснику пропонується розподілити «знання і навички, що вони отримали на тренінгу», за принципом:

-   якщо учасник не отримав ніякої цінної для себе інформації або йому

          було нецікаво – стікер « відправляють» до корзини для сміття;

-   якщо є нові знання, але їх треба ще раз «прокрутити» - до пральної

          машини;

        - якщо отримані знання нові та корисні – до валізи, щоб забрати з

          собою та втілювати в життя.

 

             Висновки вчителя:

 

Я вважаю, що   користі від Інтернету більше ніж зла, особливо в сучасному світі, де життя вирує все швидше та швидше. Цілком ймовірно, що у найближчому майбутньому Інтернет повністю або майже повністю замінить всі інші засоби зв’язку. Та можливо багатьом людям треба просто замислитись, чи дійсно вони хочуть провести усе життя у віртуальному світі? Чи влаштовує їх таке існування? Але в кінці кінців як та на що втрачати власний час - це вільний вибір кожного.  Слід всім пам’ятати, що Інтернет -це лише інструмент, яким Ви користуєтесь, щоб отримати відповіді на свої питання. Вчиться користуватись Інтернетом із розумом, а краще – знайдіть себе в реальному житті та станьте в ньому авторитетною та вагомою людиною.

Безпечний Інтернет для учнів - кориснI поради

безпека дитини в інтернеті

Казка про золоті правила безпечного Інтернету

Казки про Інтернет

 

До Дня безпечного Інтернету

9 лютого 2021 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.

Цей день проводиться з метою залучити до дій кожного, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів. 

 Суспільство звернуло увагу на цю проблему 17 років тому, коли мережа стала не просто системою комунікації, а й каналом розповсюдження ворожого та шкідливого, а дуже часто жахливого контенту. День безпечного Інтернету запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпечного та позитивного використання цифрових технологій, особливо, дітьми й молоддю.

На фоні інформаційної політичної боротьби всі чомусь забувають, що сьогодні в першу чергу безпечний Інтернет потрібен саме для дітей. Адже нові покоління фактично народжуються зі смартфонами в руках. А батьківський недогляд чи байдужість до того, що саме шукає дитина в мережі та що вона може там побачити – становить величезну загрозу. Дитина може стати жертвою емоційно-психічного нападу чи насилля, що призведе до жахливих наслідків.

а інформацією ООН, 70,6% користувачів Інтернету 15-24 років піддаються небезпеці залякування та переслідувань.

Як уберегти дітей онлайн

1. Проговорити основні правила

Із зовсім малою дитиною чи старшим підлітком важливо спочатку обговорити базові правила. Почати можна з того, що нічого на 100% не є приватним у мережі.

2. Бути обережним з особистою інформацією

Спершу варто пояснити, що таке персональні дані. Напишіть докладний список і розтлумачте, чому важливо максимально зберігати їх у таємниці. Нагадайте дитині, що вона повинна попереджати вас, коли оприлюднює щось зі списку в інтернеті.

3. Використовувати паролі

Діти уже з раннього віку починають створювати свої акаунти у соцмережах та власні електронні скриньки. Попри те, що сайти самі регулюють, наскільки безпечним є пароль, батьки також мають проконтролювати цей процес. Можна попередньо розповісти, що пароль повинен містити різні символи й попередити, що його нікому не можна розповідати.

4. Обговорити, що можна поширювати у соцмережах

Діти особливо люблять проводити час у соціальних мережах, тож варто пояснити їм, що можна поширювати у своїх профілях, а що – ні.

5. Зробити спілкування у Whatsapp і Telegram безпечним

Підлітки часто спілкуються за допомогою Whatsapp, Viber і Telegram, не усвідомлюючи, що їхні чати не є 100% приватними. Саме тому варто розповісти, що не можна писати там про свої банківські рахунки чи паролі.

6. Ділитися новими уміннями

Розповідайте дитині про те, як оновилася стрічка новин на Facebook чи які зміни відбулися у додаванні відео на Instagram.  Це допоможе дітям легше пристосуватися до нововведень й уникнути пов'язаних із ними проблем.

7. Пояснити небезпеку безкоштовного публічного Wi-Fi

Діти люблять безкоштовний Wi-Fi. Поясніть їм, що ці мережі можуть робити доступними їхні дані.

8. Завантажити VPN (virtual private network)

VPN-підключення допоможе ефективно захистити користувачів.

9. Захистити від ігрових афер

Домовтеся про те, що діти скачуватимуть ігри під вашим наглядом або ж завантажуйте розваги для них самостійно. Щоразу переконуйтеся також, що ви використовуєте перевірені сайти й додатки.

10. Не розмовляти із незнайомцями у чатах

Діти охоче долучаються до чатів і груп, але важливо попередити їх щодо небезпеки спілкування із незнайомими людьми.

11. Не вірити рекламі в електронній пошті

Не все те золото, що блищить. Варто пояснити дітям, що приголомшливі акційні пропозиції, які надходять в електронних листах – обман і спосіб заволодіти особистою інформацією користувача. 

Що таке грумінг в Інтернеті?

Грумінг — це встановлення дорослими дружніх та довірливих відносин з неповнолітніми особами через Інтернет для вступу з ними в інтимний зв’язок, шантажування та залякування. Для грумінгу онлайн зловмисники використовують соціальні мережі, електронну пошту, текстові повідомлення, чати в онлайн-іграх або інші веб-сайти для спілкування між користувачами.

Кіберзлочинці користуються недосвідченістю  неповнолітніх,  застосовують психологічні маніпуляції та переконання, щоб жертви добровільно погоджувались на їх небезпечні пропозиції. Наприклад, щоб завоювати довіру зловмисники починають приділяти дитині багато уваги, часто спілкуватися, вислуховувати проблеми та дарувати подарунки. Для грумінгу зловмисники часто використовують фальшиві профілі та намагаються видати себе за іншу особу.

Остаточною метою грумінгу найчастіше є отримання фотографій та відео відвертого характеру. Однак, дії зловмисників можуть бути і набагато небезпечнішими — вони часто намагаються зустрітися з дитиною в реальному житті. Зважаючи на брак досвіду та наївність, юні користувачі можуть піддаватися на такі провокації з боку дорослих.

Поради для безпеки

У прагненні захистити дитину від можливих ризиків батьки можуть викликати у неї страх незнайомих людей, тому важливо знати міру з почуттям обережності. Для зниження ризику насамперед необхідно пояснити підлітку, що спілкуватися в Інтернеті можна лише з тими, хто є її друзями та знайомими в реальному житті. Необхідно зауважити, що слід уникати особистих розмов з незнайомцями в Інтернеті, особливо на інтимні та провокативні теми. Це не означає, що слід боятися кожного, хто додає підлітка у друзі в соціальних мережах, однак необхідно перевіряти та аналізувати усіх, хто викликає підозру. Під час обговорення теми грумінгу необхідно підтримувати неконфліктний спосіб спілкування, щоб дитина не боялася звернутися за допомогою у майбутньому.

Підготувати дитину абсолютно до всього, що може трапитися в мережі та реальному житті неможливо. Насамперед батькам важливо переконатися в тому, що їхні діти з раннього віку знають, якою інформацією можна ділитися з іншими, навіть тими, хто здається товаришами. Адже зловмисники, щоб завоювати довіру підлітків намагаються видавати себе за їх друзів. Через це варто чітко окреслити випадки, коли можна:

• надсилати або публікувати фотографії (а також розказати про допустимий вміст фото);
• давати контактну або ідентифікаційну інформацію про себе чи інших членів сім'ї;
• повідомляти дані про своє місцезнаходження.

Турбота, а не обмеження незалежності

Будь-які правила та обмеження часто викликають негативну реакцію з боку підлітків. Саме тому кращий варіант — це пошук балансу між використанням інструментів для контролю онлайн-активності юних користувачів та налагодженням хороших та відкритих стосунків з дітьми.